Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Peresliduvani za polskist' (UA)

ПЕРЕСЛІДУВАНІ

ЗА ПОЛЬСЬКІСТЬ

У період існування Польської Народної Республіки тематика Східних Рубежів ІІ Речі Посполитої була не присутня в тодішній історіографії. Це питання також було анульоване із шкільних підручників. Разом із падінням комунізму та зникненням цензури, наступив зріст зацікавлення Рубежами та їх історією. Публікація, яка поширює наші знання на тему історії Католицької Церкви – це монографія “Католицька Церква на Волині в умовах окупації 1939-1945”* авторства д-ра Марії Дембовської. Книга була видана Інститутом Національної Пам’яті у Ряшеві.

Авторка вичерпно представила суспільно-політичні умови на Волині як напередодні, так і під час війни. Описала теж функціонування Луцької дієцезії, порушуючи питання, пов’язані з керуванням дієцезією о. єпископом Адольфом Шельонжеком, урядуванням єпископа-помічника, відносинами із Апостольською Столицею, організацією і функціонуванням дієцезіальної курії. Надзвичайно цінним є розділ, який представляє стан римо-католицького духовенства, виконуючого душпастирську послугу в Луцькій дієцезії в 1939-1945 роках.

Окремий розділ авторка присвятила візантійсько-слов’янським (неоунійним) парафіям, які належали луцькій дієцезії, а також греко-католицьким, що підлягали львівському митрополиту о. архієпископу Андрію Шептицькому. Представила також умови душпастирської праці в період двох совєтських окупацій (1939-1941, 1944-1945), німецької окупації (1941-1944), екстермінації польського населення членами ОУН-УПА в 1943 році. Описуючи реалії совєтської окупації, Марія Дембовська зосередилася на репресіях, які торкнулися Церкви. Кільканадцять духовних осіб були заарештовані совєтами, а 9 із них загинули.

З вини німців у 1941-1944 роках загинули 3 духовні особи луцької дієцезії. Найбільших страт духовенству луцької дієцезії завдали, однак, члени ОУН-УПА, а також українські поліцейські. Загалом від їх рук загинули 17 священиків, у тому числі 3 візантійсько-слов’янського обряду, а також троє ченців. Екстермінація поляків членами ОУН-УПА на Волині мала завдання також ліквідувати матеріальні сліди польської культури, у тому числі також католицькі храми. Неодноразово вчиняли напади на поляків, зібраних на св. Месі. Так було в неділю, 11 липня 1943 року, у Заболотцях, де загинув о. Юзеф Александровіч, а також у Хринові, де біля вівтаря вбили о. Яна Котвіцького. Подібно було також у Киселині, де напали на поляків, зібраних на св. Месі. Загалом на той час було замордовано біля 90 поляків.

Кінець існуванню луцької дієцезії принесла друга совєтська окупація. Після арешту о. єпископа Адольфа Шельонжека службистами НКВД, на початку січня 1945 року, експатріації польського населення з Волині, Католицька Церква трактується як “агентура Ватикану”, не мала шансів проіснувати. Отець єпископ Шельонжек був ув’язнений у Луцьку та в Києві, на волю вийшов у травні 1946 року. Потім його депортували з теренів СРСР. Спочатку замешкав у Кєльцах, а від літа 1946 року – у Бєжгловському замку недалеко Торуня. Помер 9 лютого 1950 року.

Описуючи воєнну історію Луцької дієцезії, авторка навела слова о. Броніслава Джепецького після залишення Степанської Гути, на яку напали члени ОУН-УПА в 1943 році: “Костел спалений, люди побиті, вивезені – лише пустка, згарища. На всіх просторах ані одного місця, де б було Найсвятіше Таїнство... У тих місцях, де Ісуса так охоче приймали, де Ісуса проносили по вулицях в урочистих процесіях”.

Презентація книжки “Католицька Церква на Волині в умовах окупації 1939-1945” відбулася за участю авторки д-ра Марії Дембовської в приміщенні Інституту Національної Пам’яті в Ряшеві по вул. Словацького, 18.

Маріуш Кшиштофінський

______________

* Maria Dębowska, “Kościół katolicki na Wołyniu w warunkach okupacji 1939–1945”, Wydawca: Instytut Pamięci Narodowej, Rzeszów 2008.

[“Наш Щоденник” (“Nasz Dziennik”, Варшава), ч. 224 (3241) від 24 вересня 2008 р.]

З польської переклала

Ірина Андрощук

[“Волання з Волині”, ч. 6 (85) від листопада-грудня 2009 р., 41-42 стор. ]

Prześladowani za polskość (PL)

PRZEŚLADOWANI

ZA POLSKOŚĆ

W okresie PRL tematyka Kresów Wschodnich II Rzeczypospolitej była nieobecna w ówczesnej historiografii. Zagadnienie to zostało także wyrugowane z podręczników szkolnych. Wraz z upadkiem komunizmu i zniknięciem cenzury nastąpił wzrost zainteresowania Kresami i ich historią. Publikacją poszerzającą naszą wiedzę na temat historii Kościoła katolickiego na Kresach jest monografia “Kościół katolicki na Wołyniu w warunkach okupacji 1939-1945” autorstwa dr Marii Dębowskiej. Książka została wydana przez Instytut Pamięci Narodowej Oddział w Rzeszowie.

Autorka przedstawiła w sposób wyczerpujący warunki społeczno-polityczne na Wołyniu w przededniu, jak również w trakcie wojny. Omówiła także funkcjonowanie diecezji łuckiej, poruszając kwestie związane z zarządzaniem diecezją przez ks. bp. Adolfa Szelążka, obsadą urzędu biskupa pomocniczego, relacje ze Stolicą Apostolską, organizację i funkcjonowanie kurii diecezjalnej. Niezwykle cenny jest rozdział prezentujący stan duchowieństwa rzymskokatolickiego pełniącego posługę duszpasterską w diecezji łuckiej w latach 1939-1945.

Osobny rozdział autorka poświęciła parafiom bizantyńsko-słowiańskim (neounickim) należącym do diecezji łuckiej oraz greckokatolickim podlegającym metropolicie lwowskiemu ks. abp. Andrzejowi Szeptyckiemu. Przedstawiła także warunki pracy duszpasterskiej w okresie obydwu okupacji sowieckich (1939-1941, 1944-1945), okupacji niemieckiej (1941-1944), eksterminacji ludności polskiej podjętej przez OUN-UPA w 1943 roku. Opisując realia okupacji sowieckiej, Maria Dębowska skupiła się na represjach, jakie dotknęły Kościół. Łącznie przez Sowietów uwięzionych zostało kilkunastu duchownych, aż 9 z nich zginęło.

Za sprawą Niemców w latach 1941-1944 zginęło 3 duchownych diecezji łuckiej. Największe straty osobowe duchowieństwu diecezji łuckiej zadali jednak członkowie OUN-UPA oraz policjanci ukraińscy. Łącznie z ich rąk śmierć poniosło 17 kapłanów, w tym trzech obrządku bizantyjsko-słowiańskiego oraz trzech zakonników. Eksterminacja Polaków podjęta przez OUN-UPA na Wołyniu miała za zadanie także zlikwidować materialne ślady polskości, w tym także katolickie świątynie. Niejednokrotnie dokonywano napadów na Polaków zgromadzonych na Mszy Świętej. Tak było w niedzielę, 11 lipca 1943 r., w Zabłotcach, gdzie zginął ks. Józef Aleksandrowicz, oraz w Chrynowie, gdzie przy ołtarzu zabito ks. Jana Kotwickiego. Podobnie było również w Kisielinie, gdzie zaatakowano Polaków zgromadzonych na Mszy Świętej. Ogółem zamordowano wówczas około 90 Polaków.

Kres istnienia diecezji łuckiej przyniosła druga okupacja sowiecka. Po aresztowaniu ks. bp. Adolfa Szelążka przez NKWD na początku stycznia 1945 r. ekspatriacji ludności polskiej z Wołynia, Kościół katolicki traktowany jako “agentura Watykanu” nie miał szans przetrwania. Ksiądz biskup Szelążek więziony był w Łucku i w Kijowie, wolność odzyskał w maju 1946 roku. Następnie został deportowany z terenów ZSRS. Początkowo zamieszkał w Kielcach, a od lata 1946 r. w Zamku Bierzgłowskim w pobliżu Torunia. Zmarł 9 lutego 1950 roku.

Opisując wojenne dzieje diecezji łuckiej, autorka przytoczyła słowa ks. Bronisława Drzepeckiego po opuszczeniu Huty Stepańskiej, zaatakowanej przez UPA w 1943 r.: “Kościół spalony, ludzie pobici, wywiezieni – tylko pustka, zgliszcza. Na całych przestrzeniach ani jednego miejsca, gdzie by Najświętszy Sakrament był... W tych stronach, gdzie Jezusa przyjmowano tak ochoczo, gdzie Jezus był obnoszony po ulicach w uroczystych procesjach”.

Prezentacja książki “Kościół katolicki na Wołyniu w warunkach okupacji 1939-1945” odbyła się z udziałem autorki dr Marii Dębowskiej w siedzibie Instytutu Pamięci Narodowej w Rzeszowie przy ul. Słowackiego 18.

Mariusz Krzysztofiński

______________

Maria Dębowska, “Kościół katolicki na Wołyniu w warunkach okupacji 1939–1945”, Wydawca: Instytut Pamięci Narodowej, Rzeszów 2008.

 

[“Nasz Dziennik” nr 224 (3241) z 24 września 2008 r.]

P.S. Redakcja “WzW” nie pośredniczy w nabywaniu książek innych wydawnictw. Powyżej omówioną książkę można nabyć w niektórych księgarniach wysyłkowych.

[“Wołanie z Wołynia” nr 6 (85) z listopada-grudnia 2008 r., s. 41-42.]

Święta

Poniedziałek, XXIX Tydzień zwykły Rok A, I Dzień powszedn

Liturgia słowa

Czytania:

  • Ewangelia:

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
3642915

Statystyki

Zegar