Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Z Wołynia 1936-1939

Biblioteka „Wołania z Wołynia” t. 63

Jan Fitzke, „Z Wołynia 1936 – 1939”,

Biały Dunajec – Ostróg 2009.

ISBN 978-83-88863-40-0

cena 25,- zł + porto

*******

Obszerne informacje o życiu i działalności Jana Józefa Fitzkego (1909-1940) oraz o początkach i pierwszych latach działalności Muzeum Wołyńskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk, którego godnym kontynuatorem jest Wołyńskie Muzeum Krajoznawcze w Łucku, znajdą Szanowni Czytelnicy w nowym, 63 tomie Biblioteki „Wołanie z Wołynia”.

Na początku tego roku, 20 stycznia, minęła 100. rocznica urodzin Jan Fitzke, krakowskiego i łuckiego archeologa, prekursora badań nad najstarszymi dziejami Wołynia. Jego postać jest dosyć dobrze znana wołyńskim archeologom i krajoznawcom. Natomiast szersza społeczność, zarówno w Polsce, jak i na Ukrainie, nie zna tej nietuzinkowej postaci, której życie w kwiecie wieku zostało przerwane w Katyniu w 1940 roku.

Jan Fitzke tylko trzy lata pracował w Łucku – w sierpniu 1936 r. objął funkcję kustosza w Muzeum Wołyńskiego Towarzystwa Przyjaciół  Nauk w  Łucku, a z początkiem 1937 r. został kierownikiem tejże placówki naukowo-badawczej. Chociaż był to krótki okres zaznaczył się on wieloma publikacjami.

W związku ze 100. rocznicą urodzin Jana Fitzke wydawnictwo „Wołanie z Wołynia” w porozumieniu z rodziną badacza i krajoznawcami uczciło tę datę wydaniem tomu obejmującego jego wołyńskie piśmiennictwo, oraz listy do rodziny pisane z Łucka; ostatni list z ...Kozielska.

Niniejszą książkę można zamawiać pod następującymi adresami:

Stefan Kowalów, „Wołanie z Wołynia”, skr. poczt. 9, 34-520 Poronin, Polska

lub

“Волання з Волині”, вул. Кардашевича, 1, 35800 м. Остріг, Україна

lub E-mail: vykovaliv@gmail.com

*             *             *

W tym roku nasza parafia będzie obchodzić 20. lecie odrodzenia. Bardzo serdecznie dziękuję wszystkim, którzy w tym czasie wspomagają nas materialnie i duchowo. Bez Waszej pomocy nie bylibyśmy wstanie podnosić się z ruin. W ostrogskiej świątyni, nad wejściem do której widnieją słowa „sursum corda” stale zanoszona jest modlitwa dziękczynna. 

ks. Witold Józef Kowalów

Ostróg nad Horyniem, 15 sierpnia 2009 r.

W uroczystość Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny

Jan Józef Fitzke (1909-1940)

Ян Юзеф Фітцке (12.01.1909 – 1940) народився в місті Гдув на Краківщині.

 

Закінчив гімназію в Кракові (1929), навчався на археологічному відділі Ягеллонського університету (1929-1933). Ще навчаючись у гімназії, Я.Фітцке брав участь у археологічних експедиціях та розкопках у центральній та південній Польщі. З 1930 року став членом Польського Археологічного Товариства та співробітником двох його видань: Огляд археологічний” і З глибини віків”. У 1933–1935 роках працював в Етнографічному музеї м. Лодзя та в м. Кракові.

В серпні 1936 року Ян Фітцке отримав посаду головного хранителя і керівника Волинського музею в Луцьку. Йому вдалося реорганізувати роботу музею, поставити її на наукову основу, поповнити і систематизувати музейні колекції. Протягом своєї роботи в музеї Ян Фітцке проводив регулярні археологічні розкопки на значній території Волинського воєводства. Він – один з найбільших знавців лінійно-стрічкової та дунайської культури. Найбільш відомі дослідження і знахідки були зроблені в м. Луцьку (Луцьк–Гнідава, Луцьк–Дворець, Луцьк–Кримне), с. Городок (Луцького району), с. Городок на Рівненщині.

Крім того, в смт. Торчин було досліджено могильник доби бронзи; в с. Піддубці розкопані кургани давньоруського часу з прикрасами та зброєю. Розкопки проводилися в Любомлі, Берестечку, Черську і т.д. Частина зібраної ним колекції зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею, найкращі зразки знахідок і нині представлені в експозиції музею.

Археологічним здобутком Яна Фітцке можна вважати складені ним Карти розміщення археологічних стоянок на території Волинського воєводства у 1936-1938 рр.” Фітцке – автор численних публікацій в місцевій та столичній пресі про колекції Волинського музею та повідомлень про археологічні знахідки на землі волинян: Надзвичайно цінне археологічне відкриття під Луцьком” (1937), Сенсаційне відкриття у неолітичних могилах у Торчині на Волині” (1937), Нумізматичне зібрання музею ВТПН у Луцьку” (1936) та інші.

Магістр Я.Фітцке залишив слід на Волині і як практик та організатор музейної справи в краї, він був упорядником колекцій занепалого і занедбаного музею князів Острозьких в Острозі, переданого в 1938 р. місцевому відділенню Волинського округу Польського Краєзнавчого Товариства, членом редколегії щомісячника Земля Волинська” та правління Луцького відділення ПКТ, викладав на курсах екскурсоводів по м. Луцьку, допомагав становленню регіональних музеїв в містах Дубно, Кременець.

З початком другої світової війни як поручик запасу призваний до польської армії. Разом з своєю частиною потрапив в радянський полон, а далі – в табір в Козельськ на Смоленщині. Наприкінці квітня 1940 р., під час ліквідації табору, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС у Катинському лісі.

 

Тетяна Дудар

 

Література:

 

Бондаренко Г. Історичне краєзнавство Волині: Кн.1. – Луцьк: Вежа, 2003. – 247 с.

Про Яна Фітцке – С. 101, 102.

Дмитрук В. Археологічні матеріали Яна Фітцке у фондах Волинського краєзнавчого музею // Волинь незабутня: Тези ІV регіон. наук.-практ. конф. – Рівне, 1993. – С. 5-6.

Дмитрук В. Вибрані часом: (Краєзнавці Волині 20–30 рр. ХХ ст.) // Волинський музей: історія і сучасність: Наук. зб. – Луцьк, 1999. – Вип.ІІ. – С. 59–62.

Про Яна Фітцке – С. 61.

Дмитрук В.Ю. Відданий краєзнавству: (Ян Йозеф Фітцке, 1909–1940) // Роде наш красний…”: Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк, 1999. – Т.ІІІ. – С. 422–431.

Дмитрук В. Дослідник Волині, розстріляний у Катині Ян Фітцке (1909–1940) // Волання з Волині. – Острог, 1998. – Ч. 4 (23) – С. 44-45.

Кучінко М.М. Відомі археологи-дослідники слов’яно-руського періоду історії Волині // Минуле і сучасне Волині: Історичні постаті краю: Тези доп. та повідомл. V Волин. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 1991. – С. 19–21.

Манько М. Ян Фітцке про перспективи розвитку музейної справи на Волині напередодні другої світової війни // Волинський музей: історія і сучасність: Тези та матеріали І наук.-практ. конф., присвяч. 65-річчю Волин. краєзн. музею та 45-річчю Колодяжн. літ.-мемор. музею Лесі Українки. – Луцьк, 1998. – С. 9.

Охріменко Г.В. Археологічна спадщина Яна Фітцке // Матеріали ІV наук.-краєзн. конф. Остріг на порозі 900-річчя…”. – Остріг, 1993. – С. 117–120.

Охріменко Г.В. Ян Фітцке і вивчення культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині // Остріг на порозі 900-річчя (1900–1992 рр.). – Сокаль, 1992. – Ч. ІІ. – С. 5–8.

Дмитрук В. Розстріляна в Катині передісторія Волині: (до 90-річчя з дня народж. Яна Фітцке (1909–1940)) // Віче. – 1999. – 21 січня.

Штинько В. Дослідники землі Волинської // Волинь. – 1999. – 28 січня.

Święta

Poniedziałek, XII Tydzień zwykły Rok A, I Dzień powszedn

Liturgia słowa

Czytania:

  • Ewangelia:

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
3235870

Statystyki

Zegar