Menu

Polecamy strony

Wyszukiwanie

Biografia Bł. Z. Szczęsnego Felińskiego

T. 12 С. Михайлина Алєкса RM, “Слуга Божий Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський (1822-1895). Син Волинської Землі”, Білий-Дунаєць, 1999.
 Biografia wielkiego syna Ziemi Wołyńskiej, Sługi Bożego Zygmunta Szczęsnego Felińskiego, autorstwa s. Michaliny Aleksy, która obecnie pracuje na placówce w Sankt Petersburgu. Z języka polskiego na ukraiński książkę przełożyła Irena Androszczuk.

Biohrafija Błażennoho Z.Sz. Felinśkoho

T. 12 С. Михайлина Алєкса RM, “Слуга Божий Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський (1822-1895). Син Волинської Землі”, Білий-Дунаєць 1999.
 Біографія великого сина Волинської землі, Слуги Божого Зиґмунта- Щенсного Фелінського, авторства с. Михайлини Алєкси, котра нині працює на станиці в Санкт-Петербурзі. З польської мови на українську переклала Ірина Андрощук.

W podziemiach Archikatedry Św. Jana w Warszawie

У   ПІДЗЕМЕЛЛЯХ   АРХІКАТЕДРИ   СВЯТОГО   ІВАНА   У   ВАРШАВІ


 Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський може бути в наш час взірцем справжнього розуміння Божих і людських справ. Цей Слуга Божий безсумнівно заслуговує на більшу пам’ять або повторне відкриття. Його моральна постава, а також постійне духовне вдосконалення у важких, не раз драматичних умовах виразно підтверджують постійно існуючу потребу освячення життя через властиве розуміння і вирішення завдань, які Бог визначив людині. Переконання про винятковість і, на жаль, про недооцінення заслуг архієпископа виразила „Газета Варшавська” у статті, надрукованій 12 квітня 1921 року з приводу урочистого перенесення його останків до катедри Святого Івана: „Ця людина була великого серця і сильного характеру. Як метеор із найчистішим блиском, він пролетів на трагічному фоні політичного життя Польщі 1862-1863 рр., будучи архієпископом митрополитом варшавським і членом Ради Стану.
 Одразу прийнятий із недовірою, багатьма не зрозумілий і напоєний жовчю (...) опинився в пустці двадцятирічного вигнання над берегами Волги, щоб тихо, але активно і плідно жити пізніше в запущеному кутку Галичини. Нинішньому поколінню майже чужий, забутий - стає уособленням короткотривалості людської пам’яті” .
 Справедливість вимагає того, щоб освіжити пам’ять про нього, як про людину, люблячу Бога і Вітчизну, здібну до цілковитої жертви.
 Архікатедральна базиліка Святого Івана Хрестителя у Варшаві стоїть якби зросша з костелом отців єзуїтів при вузькій Святоіванівській вулиці в найстарішій частині міста. Оглядаючи катедру і численні її національні пам’ятки: пам’ятники, скульптури, образи, у лівій наві, одразу при вході, можна зауважити надгробні таблиці - епітафії архієпископів: Зиґмунта Фелінського та Вікентія Попеля, виконані за проектом скульптора Пія Вельонського.
 У підземеллях катедри знаходиться крипта варшавських архієпископів митрополитів. Між іншими саркофаг архієпископа Зиґмунта-Щенсного Фелінського, пастиря-вигнанця, котрий витривало боронив найсвятіші закони Церкви і народу.
 Після довголітніх блукань - за життя і після смерті - повернувся до підземель своєї катедри, з якої насильно його вивезено в трагічні хвилини Січневого повстання.
 Архієпископ Зиґмунт-Щенсний Фелінський, повернувшись із вигнання з Ярославля над Волгою, оселився в Галичині, тому що до Варшави йому не дозволили повернутися. Двадцять останніх років присвятив душпастирській праці серед простих людей у Дзвінячці, тихому, мальовничому селі, розташованому неподалік від Окопів Святої Трійці й Хотиня, у володіннях графині Олени Козєбродзької. Помер у Кракові 17 вересня 1895 року, його останки тимчасово були складені до родинної крипти графів Козєбродзьких у Дзвінячці.
 Після років неволі, коли Польща повернула незалежність, Варшава пригадала про свого пастиря. У 1920 році його останки були перевезені з Дзвінячки до Варшави і складені в сенаторській крипті нижнього костелу Святого Хреста, а через рік, 14 квітня 1921 року, урочисто перенесені та складені в підземеллях варшавської катедри.
 За життя не завжди дооцінюваний, безупинно піддавався критиці, навіть осудженню, але завжди був вірним Церкві та народу. „Патріоти викреслили зі свого списку одного з великих синів Вітчизни. Необачно, розпаленими серцями, була заподіяна кривда людині, котра більше від них відчувала, далі дивилася, міцніше любила, довше страждала. А коли, черпаючи сили з цієї любові до Бога і Вітчизни, взяв на себе обов’язок оборони пригноблених і заступився за них найбільш гідним чином, відносно своїх поглядів, традицій, виховання, переконань, мусив скінчити життя за християнським принципом: Добрий пастир віддав свою душу за своїх овець... Нещодавні критики католицького архієпископа, схилили чола перед своїм пастирем” .
 Отже, „коли входиш у поріг катедри, ступай із пошаною, бо йдеш слідами жертовної крові поляків, і повертайся до праці готовим наслідувати найкращих синів Польщі” .
 Минуло багато років і поколінь від тих кривавих, драматичних днів Січневого повстання, але в певному сенсі історія повторюється і від кожного покоління вимагає повного розвитку і культивування основних цінностей. Носіями цих цінностей, прикладом дій і мислення завжди є великі люди, котрі становлять взірець людства.
 Архієпископ Зиґмунт Фелінський увійшов у історію, як взірець людини із непохитним сумлінням і героїчними чеснотами. Ось його слова: „Не мав жодної претензії щодо того, щоб стати державним діячем; єдиною моєю амбіцією було завжди залишатися в правді, морально бути як прозорий брильянт, а можливо - і чистим як брильянт. Не кажу, що мені це вдалося при великих особистих злиднях, але таким був мій ідеал, моя мрія, а в практичному застосуванні цього принципу можу лише запевнити, що ніколи не грав комедії, і нічого не вчинив із-за розрахунку, а завжди йшов за тим, що рахував правдою або обов’язком”.  

Święta

Wtorek, V Tydzień Wielkiego Postu
Rok B, II
Uroczystość św. Józefa, Oblubieńca Najśw. Maryi Panny

Sonda

Kiedy powinna być Msza Święta wieczorna w czasie wakacji?

Powinna być o godzinie 18:00

Powinna być o godzinie 19:00

Jest to dla mnie bez różnicy


Licznik

Liczba wyświetleń:
8785194

Statystyki

Zegar